Пам'ять – нескінчена книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок вписано криваво-чорним кольором. Читаєш і подумки здригаєшся від жаху. Особливо вражають сторінки, де викарбовано слова про голод. Немає страшнішої смерті, ніж повільна смерть від голоду. А так вмирала майже вся Україна. 
Напередодні Дня пам’яті жертв голодомору 1932-1933рр. в Коритненській школі пройшов  урок пам’яті «Свіча голодомору ніколи не згасне…»
Проведений захід став для всіх присутніх вогником пам’яті тих страшних днів 1932-1933 рр. голодомору.

Разом з усією Україною у цей день маленькі та великі вихованці школи схилили голови в хвилині мовчання, вшановуючи мільйони невинно загиблих жертв кривавого радянського режиму, прийняли участь в акції «Запали свічку», вшановуючи таким чином пам’ять про жертви Голодомору 1932–1933 років. Нехай пам’ять про всіх невинно убієнних згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави, на власній землі! Хай кожен з нас запалить свічку пам’яті в знак вшанування невинно замученого Голодом українського народу.